На дні моїх споминів, десь там у найглибшій глибині горить вогонь. Невеличке вогнище неблискучого, але міцного огню освічує перші контури, що виринають із темряви дитячої душі...

Се огонь у кузні мойого батька. І мені здається, що запас його я взяв дитиною в свою душу на далеку мандрівку життя. І що він не погас ще й досі.

                                                                                                                         І. Франко