ФРАНКО-ГРОМАДЯНИН, ПАТРІОТ

Франко - громадянин, патріот

Іван Франко — найвизначніший український поет пошевченківськоїдоби. Саме в поетичній спадщині виразно простежується його еволюція від рево-люційного реалізму до неоромантизму.

Перша поетична збірка "Балади і роскази" - документ молодечого романтизму", за словами самого автора. Ця збірка вийшла 1876 року. В кінці життя Франко повернувся до неї, доповнив іншими ранніми творами і надрукував під назвою «Із літ моєї молодості» (1914). Ця поетична книга, хоча є найпізнішою за часом редагування і друку, висвітлює найраніший етап творчості Франка-поета.

Друга збірка «З вершин і низин», що побачила

світ у 1887 р. (друге, повніше видання вийшло друком у 1893 p.), стала в

духовному житті України явищем, співмірним із «Кобзарем» Т. Шевченка.

Саме ця книжка поезій засвідчила прихід у літературу мужнього поета-громадянина

й митця-новатора з індивідуальним стилем.
Збірка складається з шести розділів: «De profundis» (з латин, з глибини, з низин),

«Профілі і маски», «Сонети», «Галицькі образки», «Жидівські мелодії» та

«Легенди». Так виявилася схильність автора до циклізації творів і композиційної

чіткості.

Перше видання збірки було присвячено дружині І. Франка Ользі Хоружинській, вийшло

під назвою: «З вершин і низин. Збірник поезій Івана Франка. Накладом автора», Львів, 1887,

252 с.

«Головною частиною тої книжечки, – зазначав автор у «Нарисі історії українсько-руської

літератури до 1890 року» (Львів, 1910, с. 369), – була поема «Панські жарти».

Крім цієї поеми, до першого видання збірки ввійшло ще 46 поезій – «Гімн», «Веснянки»,

«Беркут», «Ідеалісти», «Каменярі», цикл «Думи пролетарія» (3 вірші), 12 сонетів,

«Жидівські мелодії» («Самбатіон» та «Пір’я»), тобто тільки незначна частина творів,

написаних протягом десяти років (1877 – 1887).

Наступне видання («З вершин і низин. Збірник поезій Івана Франка. Друге, доповнене

видання. Накладом Ольги Франко», Львів, 1893, 468 с.) значно ширше від першого.

Крім творів, уміщених у першому виданні збірки, сюди ввійшли поезії, що друкувалися

у журналах «Світ» та «Зоря» (під псевдонімом Мирон), в студентському журналі «Друг»,

ранні неопубліковані та пізніші твори, написані в період 1887–1893 рр., після появи

першого видання.

У збірці переважає громадянсько-політична, патріотична лірика («Товаришам із тюрми», «Гімн», «Каменярі», «Земле моя», «Тюремні сонети», «Не пора» та ін.).
Основними є два взаємопов'язані мотиви, які окреслив сам поет: 1) «розкривання ненормальностей життя», 2) «віднаходження поривів і змагань до поправи того життя». Тому ліричний герой «З вершин і низин» — самозречений борець із національною й соціальною кривдою.

Зміст збірки:
Заспівом до збірки став програмний вірш «Гімн» (1880). У ньому прославляється «вічний революціонер», що уособлює вічний дух прагнення до щастя й волі. Цей дух споконвіку жив у народі. Однак, переконаний автор, здобуває шанс на перемогу тільки зараз, коли знайшов опору в науці, коли зростає національна й людська самосвідомість гноблених народів.

"De Profundis"

Перший цикл - «Веснянки». Вірші цього циклу наскрізь алегоричні, засновані на наралелізмах й антитезах.

"Дивувалась зима"
«Гримить»
«Гріє сонечко»
"Вже сонечно знов по лугах..."
«Земле, моя всеплодющая мати»
«Розвивайся, лозо, борзо…»
«Не забудь, не забудь…»
"Лице небесне прояснилось..."
«Ще щебече у садочку соловій…»
«Весно, ох довго ж на тебе чекати!»
Рад би я, весно..."
«Ой, що в полі за димове?»
«Веснянії пісні, веснянії сни…»
"Думи, діти мої..."
"Vivere memento"

«Осінні думи».

"Осінній вітре, що могучим стоном..."
Журавлі («Понад степи і поле, гори й доли…»)
"Тихенько річка котить хвилі чисті"
«Паде додолу листя з деревини…»

«Скорбні пісні».

Не винен я тому, що сумно співаю…»
«Бувають хвилі — серце мліє…»
«До моря сліз, під тиском пересудів…»
«Нехай і так, що згину я…»
«Тяжко-важко вік свій коротати…»
"Вій, вітре, горою"
"Ой, рано я, рано устану"
"Відцуралися люди мене!"
«Мій раю зелений…

«Нічні думи».

«Ночі безмірнії, ночі безсоннії…»
«Догорають поліна в печі…»
«Не покидай мене, пекучий болю…»
«Місяцю-князю!»

«Думи пролетарія».

На суді
Semper idem!
Ідеалісти
«Всюди нівечиться правда…»
Супокій
Товаришам
«Не люди наші вороги…»

«Excelsior!».

Беркут
Човен
Каменярі
Ідилія
Наймит

Другий цикл - «Профілі і маски».

Поезія

«Поет».

Пісня і праця
Чим пісня жива?
Співакові
Рідне село

Україна».

«Моя любов» (єдиний що пройшов рецензію[2])
«Розвивайся ти, високий дубе…»
«Не пора»
«Ляхам»

«Картка любові».

«Плив гордо яструб в лазуровім морі…»
Тріолет («І ти лукавила зо мною!»)
«Я не лукавила з тобою…»
«Я буду жити, бо я хочу жити!»

«Знайомим і незнайомим».

Корженкові
N.N. («Виступаєш ти чемно, порядно…»)
N. N. («Будь здорова, моя мила…»)
Олі
Гриць Турчин

«Оси».

«Був у нас мужик колись…»
«Послухай, сину, що премудрість каже…»
«Хлібороб»
"Ужас на Русі"

Третій цикл - «Сонети».

Вольні сонети

«Сонети — се раби. У форми пута…»
«Чого ти, хлопе, вбравсь у стрій лицарський…»
Котляревський
Вам страшно тої огняної хвилі…"
Як те залізо з силою дивною…"
Сікстинська мадонна
Пісня будущини
«Колись в сонетах Данте і Петрарка…»

Тюремні сонети

«Се дім плачу, і смутку, і зітхання…»
«Сиджу в тюрмі, мов в засідці стрілець…»
«Колись в однім шановнім руськім домі…»
«У сні мені явились дві богині…»
І говорила перша: «Я любов…»
І говорила друга: «Я ненависть…»
«Сидів пустинник біля свого скиту…»
«Багно гнилеє, між країв Європи…»
«Тюрмо народів, обручем сталеним…»

Третій цикл - «Галицькі образки».

В шинку
Максим Цюник
Галаган
Гадки на межі

Третій цикл - «Із жидівських мелодій».

Самбатіон
Пір'я
Асиміляторам
Заповіт Якова

Четвертий цикл - «Панські жарти».

Давні пани

Новатори і консерватисти

3. Пан Мигуцький

4. «Хтось бунтує»

5. «Піп бунтує!»

6. Старий руський піп

7. «Заведімо школу в селі!»

8. Тверезість у селі

9. Комісар-агітатор

10. Поворот панів

11. «Церков заперта!»

12. Попа женуть на панщину

13. Піп-мученик

14. «Бог правди й волі ще не вмер»

15. Цісар зносить панщину

16. Панський жарт із комісаром

17. Комісар у псарні

18. Пан арештований

19. Двір без пана

20. Помста комісара

П'ятий цикл - «Легенди».

Смерть Каїна
П'яниця
Цар і аскет
Індійська легенда.

«Із днів журби» — збірка поезій Івана Франка. Видана у 1900 році.

Тематика збірки

Збірка передає складні переживання автора, зумовлені об'єктивними труднощами у здійсненні задуманої громадської програми, а також болісними перипетіями в особистому житті.