Франко - філософ
«Мій Ізмара́гд» — збірка творів Івана Франка. Видана у 1898 році.
Ідея збірки
Свою збірку І. Франко не випадково назвав «Мій Ізмарагд». У староруській літературі «Ізмарагдами» називалися збірки статей і притч морального характеру, в яких читач знаходив відповідь на ті чи інші питання повсякденного життя.
Збірка «Мій Ізмарагд» об'єднала твори, написані за мотивами стародавніх притч, легенд, повчань, що містилися у давньоруських рукописних збірниках.
Зміст збірки:
Поклони
-
Поет мовить
-
Україна мовить
-
Рефлексія
-
Сідоглавому («Ти, брате, любиш Русь…»)
-
Якби
-
Декадент (відповідь на обвинувачення російського критика. Спростування власного декаденства)
-
Моїй не моїй
-
Спомин
Паренетікон
-
«Коли обід хтось славний зготував»
-
«Не слід усякого любити без розбору»
-
«Не такого посту хоче бог від нас…»
-
«Як у хвилі сумніву і муки»
-
Богач
-
«Серцем молився Мойсей»
-
«Гнів — се огонь. Чим більше дров кладеш…»
-
«Немає друга понад мудрість…»
-
«Себе самого наперед застав робить…»
-
«Хоч хто і сто літ проживе»
-
«Хоч від хліба здержусь»
-
«Як сережки золотії»
-
«Здоров, Степане!»
-
«Не високо мудруй…»
-
«Годуй гадюку молоком»
-
«Як промінясто гарний цвіт…»
-
«Як лампа розбита»
-
«Хто тому шкодить»
-
«Ворог батько, ворог мати…»
-
«Як пчола»
-
«Хто лиш квітки»
-
«Богатство злом не є»
-
«Як риба без води»
-
«Хто в першій чвертині життя»
Строфи
-
1 «Пурпуром сонечко сходить»
-
2 «Мужню силу хоч похилить горе»
-
3 «Обрубане дерево знов зеленіє»
-
4 «Не цурається правди мудрець»
-
5 «Добру науку приймай»
-
6 «Хто має мудрість а з неї»
-
7 «Мудрість захована»
-
8 «Дурний, хто помилок лякаючись»
-
9 «Не пливе супроти вітру»
-
10 «Навить той, хто призначення вірить»
-
11 «Не звикай утертими стежками»
-
12 «Бережи маєток»
-
13 «Гість, дитя, і цар, і жінка»
-
14 «Хто духом низький, не мішайся там»
-
15 «Та й глупі ті богатирі»
-
16 «Щасливий той багач»
-
17 «Отрута є зле вивчена наука»
-
18 «Скупий не пан своїх засіків повних»
-
19 «Книги — морська глибина»
-
20 «Хто власного ума не має»
-
21 «Клониться дерево»
-
22 «Великі дерева шануй»
-
23 «Мухи сідають на ранах»
-
24 «Як війско скликає труба»
-
25 «Лихвар і п'яниця»
-
26 «На двоє створено богом вино»
-
27 «Як від лютого татарина»
-
28 «Хто з всіми добрим хоче буть»
-
29 «Від слона на тисяч п'ядей»
-
30 «Як метіль прошумить»
-
31 «Як за порохи чоловік»
-
32 «Хоч би мертвого міг гнівливий воскресить»
-
33 «Хоча б ти і муки тяжкі потерпів»
-
34 «Як та опука від скали»
-
35 «Огневі, що лісі палить»
-
36 «Наче віз без коліс»
-
37 «Молодість у бідності»
-
38 «Ти сто людей побив у бою»
-
39 «Купа дров і жура»
-
40 «Хоч би все небо папером було»
Притчі
-
Притча про життя
-
Притча про віру
-
Притча про любов
-
Притча про красу
-
Притча про приязнь
-
Притча про вдячність
-
Притча про покору
-
Притча про правдиву варгість
-
Притча про нерозум
-
Притча про радість і смуток
-
Притча про піст
-
Притча про смерть
Легенди
-
Арот і Марот
-
Указ проти голоду
-
Побіда
-
Свята Доместіка
-
Життя і страждання … преподобного Селедія
-
Легенда про вічне життя
По селах
-
«На Підгір'ї села невеселі…»
-
«В шинку шумить»
-
«Вранці-рано по селі»
-
«Зразу сварилися»
-
«Того рана з криком»
-
«Ворожка мовить»
-
«Іде Пазюк від ворожки»
-
«Ой-ой! Метушня»
-
«Три неділі вже»
-
На пастивніку
До Бразилії!
-
Лист до Стефанії
-
«Коли почуєш, як в тиші нічній…»
-
«Два панки йдуть попри них»
-
«Гей, розіллялось ти, руськеє горе…»
-
Лист із Бразілії