Над історією літератури Франко працював в кількох напрямках.

 

     Першим напрямком можна назвати історію світових літературних сюжетів. Найбільшою працею в цьому напрямку стала його докторська дисертація «Варлаам і Йоасаф: старохристиянський духовний роман і його літературна історія» (1895).

   

   Другим напрямком стало збирання, дослідження і публікація творів української літератури. На чільному місці тут стоїть збірка «Апокрифи і легенди з українських рукописів» (1896 – 1910, тт. 1 – 5). Франко розшукав та опублікував твори Івана Вишенського, написав про нього ряд розвідок. Він підготував та опублікував твори А. Свидницького, Ю. Федьковича, Т. Шевченка та багатьох інших українських письменників.

 

   Третім напрямком стало написання синтетичних праць з історії української літератури. Тут слід назвати такі твори як «Charakterystyka literatury ruskiej 16 – 17 ww.» (1892), «Карпаторуська література 17 – 18 ст.» (1900), «Южнорусская литература» (1904 – стаття для енциклопедичного словника Брокгауза й Ефрона), «Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 р.» (1910) та велику працю «Історія української літератури», із якої Франко встиг опрацювати лише першу частину (Від початків українського письменства до Івана Котляревського, 1907 – 1912).

Слід знати, що Франко пильно стежив за новинками сучасної йому літератури, особливо української, написав цілу масу рецензій, відгуків та критичних статей на ці теми.

​

Алфавіт

Польське повстання в Галичині 1846 року (1883 р.)

Життя Івана Федоровича і його часи (1884 р.)

До історії руської церкви в послідніх часах Речі Посполитої Польської (1885 р.)

Письмо Н. И. Костомарова к издателю «Колокола» с предисловием М. Драгоманова (1885 р.)

Мозес Мендельзон – реформатор жидівський (1886 р.)

Авгсбурзька «Allgemeine zeitung» про арешт Шевченка і тов[аришів] в р. 1847 (1886 р.)

Поема про стан Галичини (1772-1809) (1886 р.)

Із старих записок (1886 р.)

До історії нашого відродження (1886 р.)

Причинок до історії 1848 року (1886 р.)

Die Bibel und die neueren Entdeckungen in Palastina (1887 р.)

Задушні дні у Львові 1848 р. (1888 р.)

Руська історична бібліотека (1890 р.)

Летопись Подгорецкого монастыря (1890 р.)

Дві унії (1890 р.)

Півстоліття (1891 р.)

Иосиф Шумлянский, последний православный епископ львовский и его «Метрика» (1891 р.)

Поправки й додатки до споминів про Н. К. Сигиду (1895 р.)

Вірша про барську конфедерацію (1895 р.)

Матеріали і уваги до історії австро-руського відродження 1772 – 1848 (1895 р.)

З історії Берестейського собору 1596 р. (1 чв. 1895 р.)

Записка о состоянии Подолии в 1843 году (1896 р.)

Панщина та її скасування 1848 р. в Галичині (1897 р.)

Йосиф Шумлянский, русский епископ львовский от г. 1667 до г. 1708 (1898 р.)

Граничний став (1898 р.)

Йосиф Шумлянський, львівський єпископ 1668 – 1708 р., і заведення унії в Галичині (1898 р.)

Описание документов архива западнорусских униатских митрополитов. 1470 – 1700 (1899 р.)

Нові досліди над найдавнішою історією жидів (1901 р.)

Нові причинки до історії польської суспільності на Україні в XIX в. (1902 р.)

Прикарпатська Русь в XIX в. (1902 р.)

И. Лучицкий. Крестьяне и крестьянская реформа в восточной Австрии (1902 р.)

Лук’ян Кобилиця (1902 р.)

Адам Міцкевич. До галицьких приятелів (1903 р.)

Jozef Krajewski. Tajne związki polityczne w Galicyi od roku 1833 do roku 1841 (1904 р.)

Сімон Болівар (1904 р.)

Н. Василенко. Йосиф Максимович Бодянский и его заслуги для изучения Малороссии (1905 р.)

Тен як історик французької революції (1908 р.)

Причинки до історії 1848 р. (1909 р.)

Михайло Драгоманов. Пропащий час (1909 р.)

До мартівських днів 1848 р. у Львові (1910 р.)

А. Спицын. Историко-археологические разыскания (1910 р.)

«Основи нової слов’янської політики» Бакуніна (1912 р.)

Причинки до історії України-Русі (1912 р.)

​