Рідного краю весна.

Профіль бринить полиново.

Дух забива ярина,

Вітру південного мова.

Так довго не був у степах.

Як весело грязь відлітає!

За день я степами пропах.

Додому лечу, повертаю.

Ось напис край шляху зрина,

І в серці від рідного слова

Кожного звуку луна

Дзвіночком дзвенить казковим.

                                    О.Дробаха